31.07.2018

"Ставати кращим з кращих - це ні з чим незрівнянні емоції" — Адам Козира, бодібілдер

---

Козира Адам-Мар'ян Збігневіч — український спортсмен, Майстер Спорту Міжнародного Класу з бодібілдингу, володар титулу абсолютного переможця «Містер Всесвіт», кандидат в майстри спорту з пауерліфтингу у ваговій категорії понад 125 кг, переможець і призер змагань із силового екстриму і пауерліфтингу, дворазовий чемпіон України за версією WBPF/IFBB, чемпіон Світу за версією NAC, чемпіон Європи за версією WBPF/IFBB, веде свій ютуб-канал.

KAN: Привіт, Адаме! Ти з дитинства мріяв стати бодібілдером?

У дитинстві я не захоплювався спортом, і був, м'яко кажучи, не дуже спортивним хлопцем (сміється). На уроках фізкультури навіть не міг підтягнутися. Коли я вступив до Київського політехнічного університету, для того, щоб отримати залік з основних предметів, потрібно було записатися на якусь спортивну секцію. Мені подобався баскетбол, тому я і вирішив записатися на секцію баскетболу. Але коли я зайшов в спортивний корпус, на першому поверсі мене помітив тренер із залу важкої атлетики, він зрозумів, що я першокурсник і запропонував записатися на його секцію, і я пам'ятаю, як зараз, як він сказав мені - «Хлопче, не хочеш спробувати зал атлетичної гімнастики?» - я переляканим голосом погодився, навіть не знаючи що це.

Там я почав займатися пауерліфтингом, нас було троє хлопців і до нас приставили аспіранта кафедри фізкультури, який і взяв над нами шефство. Ось з того моменту я близько познайомився із «залізом» і почав займатися пауерліфтингом, але мене завжди більше приваблювала естетична сторона. Мета пауерліфтингу - це максимальний розвиток сили, але мені все-таки хотілося робити більше акцент на форму.

KAN: Ти говориш, що тебе завжди приваблювала естетична сторона, розкажи як ти почав займатися бодібілдінгом?

В пауерліфтингу є три основні рухи, які постійно повторюються. Але як тільки тренер виходив, я починав качати біцепс, і інші групи м'язів, для візуального ефекту, хоча у пауерліфтерів це вважається соромно, адже культуристи (бодібілдери) це зовсім інший напрямок, вони їх вважають «показушниками». І вже після закінчення університету я почав вникати в секрети і нюанси тілобудови і почав займатися бодібілдингом.

KAN: Ти вирішив ним стати в один день, чи йшов до цього рішення поступово?

Після університету я пішов працювати за фахом в центр ядерної безпеки, адже за освітою я фізик-ядерник, спеціалізація - атомна енергетика. Там я пропрацював три роки і під час роботи почав поступово займатися бодібілдингом, навчатися, читати професійну літературу і потім навчати людей, проводити тренування, і в якийсь момент зрозумів, що в цій сфері можна заробити навіть більше, ніж на державній службі. Але я ніколи не ставив собі за мету брати участь в змаганнях. Будучи дуже сором’язливим хлопцем, уявити собі, що я стою в одних плавках перед величезною кількістю глядачів для мене було страшним сном (сміється).

KAN: Ти починав свої заняття в тренажерному залі з тренером або самостійно?

Починав тренуватися я сам, в підвальній тренажерній залі, де мене помітив тренер з федерації, і запропонував підготуватися до змагань на чемпіонат Києва, на нашому спортивному сленгу це називається «дворові змагання» (сміється). Я погодився на цю авантюру, але мені було досить важко перебороти себе в плані публічного виступу. Але, як не дивно, коли перший раз виходиш на сцену і бачиш світло софітів, весь страх пропадає. За сценою просто ціпенієш, але як тільки піднімаєшся на сцену - все як рукою знімає. За момент до виходу на сцену усвідомлюєш те, що ці кілька хвилин на сцені потрібно відчути та кайфанути, адже всі довгі місяці роботи були заради цієї миті.

KAN: Скільки разів на тиждень ти тренуєшся?

Коли не готуюсь до змагань - 4 рази на день, якщо це етап підготовки, то це 6 разів на день, зазвичай він починається за 5 місяців до змагань.

KAN: Як проходить твій день під час підготовки до змагань?

Я прокидаюсь о 6:30 ранку, не снідаючи, роблю півгодинне тренування, потім сніданок. До дев'ятої я їду в зал, працюю з клієнтами, кожні 2 години обов'язковий прийом їжі, півгодини намагаюся поспати в обід, потім тренуюся сам, увечері знову клієнти, тренуюсь ще з ними, після роблю друге кардіо і лягаю спати, нарешті ( сміється). Це щоденна робота над собою, але до цього потрібно ставитися як до чітких завдань, тут не стоїть питання хочу, чи ні, важливо крок за кроком йти вперед до своєї мети, працювати на результат.

KAN: Якою своєю перемогою ти пишаєшся найбільше?

Кожна по-своєму важлива, кожна вимагала своїх жертв і кожна з них не схожа на іншу. Але виділити можу перемогу на чемпіонаті Європи IFBB. Було близько 30-ти учасників і рівень підготовки спортсменів був дуже високим. І звичайно, коли я став абсолютним чемпіоном «Містер Всесвіт». Ставати кращим з кращих, це дійсно ні з чим не зрівнянні емоції.

KAN: Існують байки про конкурси краси, де конкуруючі моделі всіляко один одного підставляють, а як із цим справи на конкурсах з бодібілдингу, адже це теж свого роду конкурси краси?

Жодного разу такого не зустрічав на змаганнях, скоріше навіть навпаки, у нас за лаштунками всі стараються підтримати один одного. Особливо це відчувається на міжнародних змаганнях, якийсь братський дух. Ми допомагаємо один одному загримуватися, їжею поділитися (сміється).

KAN: На якому рівні знаходиться культура бодібілдингу в Києві?

Фітнес індустрія зараз на підйомі, але моя категорія «Відкрита категорія з бодібілдингу» більше 100 кг - відчуває зараз кризу жанру, тому що набирають популярність категорії за типом «Пляжного бодібілдингу», коли хлопці виходять в пляжних шортах по коліно. Виступи в такого роду категорії вимагають набагато менше зусиль, як фізичних, так і фінансових. Я готував хлопців для пляжного бодібілдингу за рік, при цьому підготовка для змагань в моїй категорії займає від 5 до 10 років. У нас в Україні діючих спортсменів важкоатлетів в моїй федерації троє. Це дуже мало.

KAN: Що у тебе в планах на майбутнє?

Я почав активно проводити семінари, ось уже третій рік. Ніколи б не подумав, що можна ловити такий кайф від спілкування з аудиторією. Я пам'ятаю, коли в школі мене викликали до дошки, я ціпенів, але зараз все перевернулося з ніг на голову. Зараз чим більше я бачу людей на своїх семінарах, тим більший кайф я отримую. Дуже хочеться піднімати фітнес індустрію в Україні, навчати людей грамотно приводити і підтримувати своє тіло у формі, плюс в планах підготовка до осіннього сезону.

KAN: У тебе є кумир у кіно? Можливо ти сам мрієш стати кінозіркою?

Так, я б із задоволенням прийняв участь в зйомках, у мене навіть була «проба пера», я знімався в епізодичній ролі. Для мене це був досить цікавий досвід і я б з радістю його повторив! А ось що стосовно кумирів, я проти того, щоб когось копіювати, дуже важливо зберегти свою індивідуальність, але от якщо виділяти людини, на котрого можна рівнятися, це Дуейн Джонсон, актор багатьом відомий як «скеля». Він побудував спортивну кар'єру, став успішним в кіноіндустрії, займається благодійністю, він дійсно гідний приклад.

KAN: Ти живеш в ЖК «Комфорт Таун», розкажи, чому ти обрала саме цей жк? Що зіграло ключову роль?

Сталося так, що спочатку в Комфорт Тауні купили квартиру мої друзі, вони дуже позитивно відгукувалися про своє житло, про закриту територію, про те, що діти можуть спокійно залишати іграшки на вулиці і ніхто їх не чіпатиме і не забере, що дуже багато молоді, молодих сімей. Одного разу я приїхав до них у гості, це було влітку, і коли я побачив Комфорт Таун - яскравий, сонячний, зелений, я усвідомив, що це те, що потрібно і я захотів там жити, в такій атмосфері і такому оточенні.

KAN: За що ти любиш свій житловий комплекс?

Мені подобається, що в Комфорт Тауні дуже розвинена інфраструктура - все під рукою, не виходячи з дому можна зробити все, починаючи від закупок, закінчуючи спортом.

KAN: Ти спілкуєшся зі своїми сусідами?

Так, у мене усі сусіди молоді люди, дуже цікаво і приємно з ними спілкуватися.

KAN: У тебе є улюблене місце в Комфорт Тауні?

Люблю сидіти біля фонтану, також люблю свій двір, він затишний і закритий від вітру, можна вийти з чашкою кави і посидіти в тапочках (сміється).

KAN: Як ти вважаєш, чи вдалося компанії КАН створити простір для розвитку, яке Ви полюбили?

Однозначно так!

KAN: Чи надихає проживання в нашому ЖК творити і створювати щось нове?

Безперечно! Коли повертаєшся з турніру, летиш додому, дивишся з висоти пташиного польоту на Київ і бачиш Комфорт Таун, як велике яскраве пляма на тлі всього сірого, відразу думаєш - я вдома.

KAN: Які твої улюблені місця в Києві?

Оглядовий майданчик біля «Батьківщина-Мати», так само дуже люблю свій альма-матер парк КПІ, гуляти по ньому, згадувати студентські роки.

KAN: Який він, в цілому, Київ твоєї мрії?

З хорошими дорогами, більш грамотно продуманою транспортної сіткою. Хочеться більше яскравих фарб, арт-об'єктів, щоб Київ ставав більш пам’ятним.

KAN: Що б ти побажав нашим підписникам?

В першу чергу хочу побажати натхнення, адже нам все під силу, якщо є бажання! Також бажаю сил, впевненості, безстрашності для виходу із зони комфорту, адже наше життя так влаштоване, що всі чудеса відбуваються за межами вашого дивана, тому потрібно піднятися, зробити цей крок до невідомого, не боятися набивати шишки, не боятися вносити в своє життя нові фарби і просто кайфувати від кожного дня, адже ми не вічні.