УКР ENG
З центру на Теремки: історія синьої гілки метро під землею та на землі

30.07.2019

З центру на Теремки: історія синьої гілки метро під землею та на землі



На початку 1960-х років у Києві почали проектувати другу лінію метрополітену, так звану Куренівсько-Червоноармійську. Вона мала поєднати дві правобережні точки у місті: площу Тараса Шевченка на півночі та ще не обжиті Теремки на півдні. Згодом Теремки стануть одним з найвідоміших «експериментальних» районів Києва — а протягнута сюди гілка метро зробить його ще більш привабливим для нових мешканців.

Саме тут, у декількох хвилинах від метро, сьогодні зводять ще одну знакову локацію — живий квартал ЖК Respublika від KAN Development. Він помітно вирізняється серед інших київських забудов: малоповерхові «заокруглені» будинки; зелені вулиці, вільні від автівок; власне спортивне містечко; детально продумана інфраструктура для дітей і громадські простори, де зароджуватиметься справжнє європейське добросусідство. 

У партнерстві з живим кварталом ЖК Respublika розповідаємо, як сюди розбудовували «синю» гілку метро — і які ще київські локації стали доступними для містян завдяки їй. 

За задумом проектувальників, вже у 1978 році кияни могли б доїхати на метро з центру міста до Голосіївського лісу. Спочатку все до цього йшло: слідом за станціями «Площа Калініна» (тепер — «Майдан Незалежності») та «Річний вокзал» («Поштова площа»), які стали зводити у 1970 році, метробудівці взялися ще за дві — «Площу Льва Толстого» і «Республіканський стадіон» («Олімпійська»).

Вестибюль першої станції був запланований на місці старої забудови, тож задля нього знесли триповерховий прибутковий будинок на розі вулиць Червоноармійської (нині Велика Васильківська) і Толстого. Зруйнованих будівель могло б бути більше — але плани щодо зведення другого виходу зі станції, у бік Бессарабського ринку, так і залишилися на папері.
Невдовзі будівництво на Льва Толстого сповільнилося, оскільки проектувальники вирішили змінити напрямок майбутньої синьої гілки метро. Замість Куренівки вона йшла до Оболоні – нового житлового масиву, який розбудовували так завзято, що автобуси і трамваї не могли впоратися зі зростаючим пасажиропотоком — тому майже всі ресурси перекинули на подовження північної лінії. 

Відтак ці «південні» станції здали роком пізніше, а на «Площі Льва Толстого» ще й заощадили (оскільки спочатку оздоблення станції планувалося повністю робити з чавуну). Пізніше архітектор Вадим Жежерин розповість, що в інтер'єрі станції відтворена «атмосфера першого балу Наташі Ростової». Для цього були стилізовані «під старовину» люстри і настінні світильники.

Всю історію синьої гілки читайте за посиланням: https://hmarochos.kiev.ua/partner/respublika/

ВЕРНУТЬСЯ НАЗАД
ДРУГИЕ НОВОСТИ